961

Общество

21 листопада, 1 грудня, 19 січня починався Майдан. 2 уроки, які ми можемо для себе взяти

Написал MassimoUA в 16:52, 21 ноября 2014 г.

Сьогодні всі згадують початок Майдану. Постять фотки і спогади. А я пропоную згадати, що починався Майдан 3 рази.

1) 21 листопада. Початок Євромайдану. На заклик Мустафи Найєма люди збираються на перший протест. Опозиція і так би збирала народ, але Мустафа випередив. І добре. Це зараз ми вже забули як опозиція любила залучати майданарбайтерів. Тому добре, що все почалося щиро.

24 листопада великий мітинг на Європейській площі. Після чого масовість падає. Опозиція готується перекласти відповідальність на цивільних активістів і з'їхати з теми.

Але 30 листопада Янукович вирішує показати хто в домі господар. І виявляється що не він. Нічне побиття студентів викликає божевільний резонанс і Євромайдан на цьому закінчується.

2) 1 грудня. Початок масового протесту. Таким, який він був у 2004. Ось тільки тоді ми мали справу зі схильним до компромісів Кучмою і все закінчилося, як тепер розуміємо, швидко. А ось президента з кримінальною ментальністю масові мітинги 1 і 8 грудня ні в чому не переконали. І почалося протистояння волі.

Майдан стояв, самооборона захищала, автомайдан їздив. Опозиція щось кричала зі сцени, але з кожним разом її слова все більше знецінювалися. Грізна на трибуні трійка на переговорах з Януковичем перетворювалася в кроликів перед удавом.

Бог його знає, чим би це все закінчилося, якби 16 січня Янукович не вирішив закрутити гайки остаточно. Різьблення зривається і протест переходить в третю стадію.

3) 19 січня. Початок народного повстання. Грушевського. Беркут. ВВ. Газ. Гранати. Коктейлі. Перші смерті.

Опозиція все ще на сцені. Проти "радикалів-провокаторів". Її освистують. Іноді дивом не зганяють стусанами. Протест стає майже некерованим. Беркут, часом, теж. Починається ланцюгова реакція в регіонах.

Похід до Ради. Фінальна спроба зачистити Майдан. Сотня загиблих. Втеча. Панахида.

Я хотів би, щоб ми, і виборці і політики, з 2004-2014 витягли пару уроків.

***Не варто чекати, що політики ці покращать нам життя. Ми можемо лише заставити їх покращувати. Читайте ціавий пост про очікування.Я хотів би, щоб ми, і виборці і політики, з 2004-2014 витягли пару уроків.

1) Не можна, як в 2005, віддати країну політикам і мовчки спостерігати як вони її просирать. Якщо не буде боротьби з корупцією. Або буде боротьба заради боротьби, а не заради перемоги. Якщо не буде реальних реформ. То ми повинні бути готові висловити свою незгоду превентивно. Не доводячи до крайнощів.

А це поради, особисто президентові Порошенкові.

2) Якщо до політиків не дійде, що скотство повинно бути закінчено. Що занадто багато віддано життів, щоб воно припинилося. То їм варто погоджуватися на перевибори як тільки, так відразу. Не доводячи до крайнощів.

Ви помітили ці нещирі посмішки під час підписання коаліційної угоди?

Я бачу, що багатьом не доходить. Але я знаю, що є ті, хто давно зрозумів, що таких більше, ніж в 2005. І що незгодних жити в скотстві набагато більше.

Тому все вийде. Не відразу, але вийде.


 
Комментарии к посту « 21 листопада, 1 грудня, 19 січня починався Майдан. 2 уроки, які ми можемо для себе взяти»
Комментарии
 
Теги: майдан